17.09.2020

Чергова спроба дискримінації інтересів працівників прокуратури або як не платити прокурорам зарплату по Закону

Рада прокурорів України звернулась до комітетів Верховної Ради України з пропозицією внести поправки до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020) та виключити з його змісту абзац 7 статті 7: «працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 — 1000 гривень».
У Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020), яким пропонується установити у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2189 гривень, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 - 1000 гривень.
Запропонований прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1000 грн. є порушенням гарантій незалежності прокурора у ефективному судовому захисті прав громадян, здійснений з недотриманням чинного законодавства та є явною дискримінацією за професійною ознакою.
Порушення гарантій незалежності прокурорів допущено з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про прокуратуру», незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, тощо.
Статтею 87 Закону України «Про прокуратуру» встановлено особливості забезпечення функціонування прокуратури, які полягають у тому, що держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів. Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури.
Конституційний Суд України у рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування органів прокуратури, робота якої тісно пов’язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту. Потреба у належному матеріальному забезпеченні прокурорів випливає з характеру покладених на них службових обов’язків у зв’язку з виконанням ними функцій держави є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.
У пояснювальному меморандумі Ради Європи до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя Rec (2000) 19, ухвалених 06.10.2000, зазначено та фактично прирівняно важливість існування та роботи прокуратури до суддівської роботи, а саме «статус прокурорів і рівень їх заробітної плати та пенсії - повинні брати до уваги досягнення визначеного балансу між членами судової і прокурорської служб, тому що обидві служби, незважаючи на різноманітну природу їхніх посадових обов’язків, відіграють важливу роль у системі кримінального судочинства. Матеріальні умови служби сприяють підтримці важливості і гідності установи. Поліпшення становища прокурорів повинно стримувати тенденцію їхнього переходу на посади в приватному секторі».
Вимоги забезпечення принципів незалежності прокурора визначені Висновком № 12 (2009) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) та Висновком № 4 (2009) Консультативної ради європейських прокурорів (КРЄП) щодо взаємовідносин між суддями та прокурорами у демократичному суспільстві, відповідно до пункту 8 яких, "для забезпечення незалежного статусу прокурорів необхідним є дотримання деяких мінімальних вимог, зокрема: щоб їх умови оплати праці забезпечувалися гарантіями, передбаченими законом". Крім того, пункт 37 зазначених висновків підкреслює особливість: «Дотримання вищезазначених принципів означає, що статус прокурорів гарантується законом на найвищому можливому рівні так само, як і суддів. Близькість і взаємодоповнюючий характер завдань суддів і прокурорів створює подібні вимоги та гарантії щодо їх статусу та умов служби, а саме щодо працевлаштування, навчання, просування по службі, дисципліни, переведення (яке здійснюється тільки відповідно до закону або за їх згодою), винагороди, припинення функцій і свободи створення професійних асоціацій» (Декларація, пункт 8).
Отже, незалежність прокурорів не є прерогативою або наданим привілеєм, а є гарантією справедливого, неупередженого та ефективного здійснення ними своїх повноважень (своєї діяльності).
Запропонований прожитковий мінімум для прокурорів є явною дискримінацією за професійною ознакою.
Так, відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи.
У пояснювальній записці до законопроєкту реєстр. № 4000 від 14.09.2020 посилання на проведену відповідну експертизу та обґрунтованість визначеної суми для прокурорів окружних прокуратур відсутнє, що може свідчити про недотримання Законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Таким чином, прожитковий мінімум встановлюється для чотирьох груп населення після проведення відповідних розрахунків та не може визначатись за ознакою займаної посади і бути удвічі нижчим від прожиткового мінімуму, установленого для інших працездатних осіб.
 
Запропонований проєктом Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік зменшений удвічі рівень прожиткового мінімуму для прокурорів окружних прокуратур нівелює очікувані результати реформи органів прокуратури та не відповідає засадам верховенства права.
Стаття 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У доповіді «Верховенство права», схваленої Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року, обов’язковим елементом поняття "верховенство права" визначено юридичну визначеність, що «також означає, що держава загалом повинна дотримуватись взятих на себе певних зобов’язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки» (поняття «законних очікувань»). Юридична визначеність є ключовою у розумінні верховенства права; держава зобов’язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми мають бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правовідносин.
 

кількість переглядів: 4346